Кожній людині мила своя сторона! Земля, на якій ви народилися, є рідною для вас, бо на ній живуть ваші мама і тато, братики і сестрички, бабусі і дідусі – ваш рід, ваша родина.

      Наша рідна земля, наша держава – це Україна, а народ наш український. Але жодна держава не може вважати себе ані розвиненою, ані демократичною, якщо її громадяни не знають свого минулого.  Де коріння сильне і глибоке, там й дерево сильне, воно бурям і стихіям ставить могутній опір. Нам, українцям, потрібно знати нашу історію, нашу культуру, наші традиції.

      Ми живемо в гарній, квітучій країні, яка має горде наймення – Україна. А кожна держава має свої державні символи. Це Конституція України – основний закон, який визначає загальні засади держави, пояснює: яка наша держава, як здійснюється державна влада, які є права та обов’язки громадян. Державний прапор України синьо – жовтого кольору. Синій колір – колір неба, води, миру, жовтий колір – колір життя, сонця, пшеничного поля.

Державний герб України – золотий тризуб на блакитному тлі, який символізує триєдність людини, родини, нації.

 Державним гімном України є пісня «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького.

 

     У недалекому минулому за  її виконання, поширення можна було тяжко поплатитися. Цей вірш був заборонений, але згодом пісня знову зазвучала і стала державним гімном України. Державна мова України – співоча, солов’їна, ніжна. Вона радує серце, наповнює душу, збагачує розум.

 

Конституцію читають

Тато, мама і дідусь,

Я на неї теж дивлюсь, 

Сторінки перегортаю.

Гарна книжка і цікава,

Всіх добра навчає

І дарує людям право

Від зла захищає.

 

Синій, як море, як день, золотий –

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім! 

Гляньте, на ньому волошки цвітуть,

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита й волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

 

Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню несемо

Ми людям.

 

Наш гімн є символом держави -

Лунає він над світом дзвінко.

Вклонімось Україні вірно,

Будемо гідні  її слави.

 

Мова рідна моя – ти, як сонце ясне!

Бо слова твої серце уміють зігріти,

Приголубити , втішити можеш одна.

Мово рідна! Ну як нам тебе не любити.

​

       22 січня – день, в який Україна святкує одну з найяскравіших подій нашої історії.  22 січня 1919 року уряди двох частин України на Софієвському майдані о 12 годині урочисто проголосили Акт Злуки українських земель, намагаючись реалізувати споконвічну мрію українців про єдність. І хоч цей акт мав символічний характер, але цей акт був і Україна стала цілісною, соборною, об’єднаною державою.

     У вільну, незалежну, єдину Україну щиро вірять її сини і дочки, славні нащадки козацького роду. Вони свято вірять, що козацькому роду нема і не буде переводу.

      22 січня 1919 року – день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно – Української Народної республіки. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України величним національним святом  - Днем Соборності України.

                  Україно! Ти для мене диво!

                  І нехай пливе за роком рік

                  Буду, мамо, горда і вродлива,

                  З тебе дивуватися повік.

​

       Важко знайти ніжні і сердечні слова, які б не були вже сказані про Вітчизну. Велика, священна і прекрасна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях. Але було б  примітивно і убого вважати, що ця любов є лише вдячністю за добро, за ласку, за щедрість землі, на якій живеш.

      Патріот – не той, хто вміє виголошувати пишні фрази, а  той, хто своєю щоденною працею множить багатства рідної землі, прикрашає, перебудовує свою Батьківщину. Ви, діти, - майбутнє України. Від вас залежить, якою буде Україна через 10, 20, 30 років. Саме вам будувати Нову, вільну, незалежну  державу. Сьогодні ми з гордістю та радістю можемо заявити, що засяяла веселка над нашою землею, нашою державою: Україна здобула волю і незалежність.

      Перед світом постала держава з давньою історією, оригінальною культурою, працьовитим, миролюбним народом. Тут наші державні корені, тут наша земля, яка дала нам горде ім’я – українці.